1-а СамуїловаРозділ 5 |
|
1 |
|
2 І взяли́ филисти́мляни Божого ковче́га, і прине́сли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґо́на. |
|
3 А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґо́н лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковче́гом! І взяли́ вони Даґо́на, і поставили його на його місце. |
|
4 А наступного дня повставали вони рано, — аж ось Даґон лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та оби́дві долоні рук його лежать відтяті на порозі, — тільки тулуб Даґо́нів позостав при ньому. |
|
5 Тому то жерці та всі, хто входить до Даґо́нового дому, не ступають на Даґонів порі́г у Ашдо́ді аж до цього дня. |
|
6 І стала тяжка́ Господня рука на ашдо́дян, — і Він їх пусто́шив та бив їх боля́чками, Ашдо́д та довкі́лля його. |
|
7 І побачили ашдо́дяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжко́ю Його рука на нас та на Даґо́на, бога нашого!“ |
|
8 І послали вони, і зібрали до себе всіх филисти́мських володарів, та й сказали: „Що́ ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога?“ А ті відказали: „Нехай ковчег Ізраїлевого Бога пере́йде до Ґату“. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога. |
|
9 І сталося по то́му, як вони перене́сли його, то Господня рука була проти міста, — сталося дуже велике замі́шання. І вдарив Він людей того міста від мало́го й аж до великого, — і появилися на них боля́чки. |
|
10 І вони вислали Божого ковчега до Екро́ну. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екро́ну, то екро́няни стали кричати, говорячи: „Перене́сли до нас ковче́га Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та наро́д наш!“ |
|
11 І послали вони, і зібрали всіх филисти́мських володарів, та й говорили: „Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та наро́да нашого“, бо було́ смертельне замі́шання в усьо́му місті. І Божа рука стала там дуже тяжка́. |
|
12 А ті люди, хто не повмира́в, були вдарені боля́чками, — і зойк міста підня́вся до неба! |
1 SamuelChapter 5 |
|
1 AND the Philistines took the ark God, and brought it from the Rock of Help to Ashdod. |
|
2 Then the Philistines took the ark of God, and brought it into the house of Dagon and set it by the side of Dagon. |
|
3 And when the inhabitants of Ashdod arose early the next morning, they found Dagon was fallen upon his face on the ground before the ark of the LORD. And they took Dagon and set him in his place again. |
|
4 And when they arose early the next morning, behold, Dagon was fallen upon his face on the ground before the ark of the LORD; and the head of Dagon and both of his hands were cut off upon the threshold; only the trunk of Dagon was left. |
|
5 Therefore neither the priests of Dagon nor any that enter Dagon's house cross the threshold of Dagon in Ashdod to this day. |
|
6 But the hand of the LORD was heavy upon the inhabitants of Ashdod, and he destroyed them and afflicted them with boils, both Ashdod and the territory thereof. |
|
7 And when the men of Ashdod saw that it was so, they said, The ark of the God of Israel shall not stay with us; for his hand is heavy upon us and upon Dagon our god. |
|
8 They sent therefore and gathered all the lords of the Philistines to them, and said, What shall we do with the ark of the God of Israel? And they answered, Let the ark of the God of Israel be returned to Gath. So they took back the ark of the God of Israel there. |
|
9 And after they took it back, the hand of the LORD was against the city with a very great destruction; and he smote the men of the city, both small and great, and they were covered with boils. |
|
10 Therefore they sent the ark of God to Ekron. And when the ark of God came to Ekron, the Ekronites cried out, saying, They have brought the ark of the God of Israel to us, to slay us and our people. |
|
11 So they sent and gathered together all the lords of the Philistines, and said, Send away the ark of the God of Israel, and let it return to its own place, that it may not slay us and our people. For the fear of death caused a panic that spread throughout all the city; the hand of God was very heavy there. |
|
12 And the men who did not die were smitten with the boils; and the cry of the city went up to heaven. |
1-а СамуїловаРозділ 5 |
1 SamuelChapter 5 |
|
1 |
1 AND the Philistines took the ark God, and brought it from the Rock of Help to Ashdod. |
|
2 І взяли́ филисти́мляни Божого ковче́га, і прине́сли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґо́на. |
2 Then the Philistines took the ark of God, and brought it into the house of Dagon and set it by the side of Dagon. |
|
3 А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґо́н лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковче́гом! І взяли́ вони Даґо́на, і поставили його на його місце. |
3 And when the inhabitants of Ashdod arose early the next morning, they found Dagon was fallen upon his face on the ground before the ark of the LORD. And they took Dagon and set him in his place again. |
|
4 А наступного дня повставали вони рано, — аж ось Даґон лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та оби́дві долоні рук його лежать відтяті на порозі, — тільки тулуб Даґо́нів позостав при ньому. |
4 And when they arose early the next morning, behold, Dagon was fallen upon his face on the ground before the ark of the LORD; and the head of Dagon and both of his hands were cut off upon the threshold; only the trunk of Dagon was left. |
|
5 Тому то жерці та всі, хто входить до Даґо́нового дому, не ступають на Даґонів порі́г у Ашдо́ді аж до цього дня. |
5 Therefore neither the priests of Dagon nor any that enter Dagon's house cross the threshold of Dagon in Ashdod to this day. |
|
6 І стала тяжка́ Господня рука на ашдо́дян, — і Він їх пусто́шив та бив їх боля́чками, Ашдо́д та довкі́лля його. |
6 But the hand of the LORD was heavy upon the inhabitants of Ashdod, and he destroyed them and afflicted them with boils, both Ashdod and the territory thereof. |
|
7 І побачили ашдо́дяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжко́ю Його рука на нас та на Даґо́на, бога нашого!“ |
7 And when the men of Ashdod saw that it was so, they said, The ark of the God of Israel shall not stay with us; for his hand is heavy upon us and upon Dagon our god. |
|
8 І послали вони, і зібрали до себе всіх филисти́мських володарів, та й сказали: „Що́ ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога?“ А ті відказали: „Нехай ковчег Ізраїлевого Бога пере́йде до Ґату“. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога. |
8 They sent therefore and gathered all the lords of the Philistines to them, and said, What shall we do with the ark of the God of Israel? And they answered, Let the ark of the God of Israel be returned to Gath. So they took back the ark of the God of Israel there. |
|
9 І сталося по то́му, як вони перене́сли його, то Господня рука була проти міста, — сталося дуже велике замі́шання. І вдарив Він людей того міста від мало́го й аж до великого, — і появилися на них боля́чки. |
9 And after they took it back, the hand of the LORD was against the city with a very great destruction; and he smote the men of the city, both small and great, and they were covered with boils. |
|
10 І вони вислали Божого ковчега до Екро́ну. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екро́ну, то екро́няни стали кричати, говорячи: „Перене́сли до нас ковче́га Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та наро́д наш!“ |
10 Therefore they sent the ark of God to Ekron. And when the ark of God came to Ekron, the Ekronites cried out, saying, They have brought the ark of the God of Israel to us, to slay us and our people. |
|
11 І послали вони, і зібрали всіх филисти́мських володарів, та й говорили: „Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та наро́да нашого“, бо було́ смертельне замі́шання в усьо́му місті. І Божа рука стала там дуже тяжка́. |
11 So they sent and gathered together all the lords of the Philistines, and said, Send away the ark of the God of Israel, and let it return to its own place, that it may not slay us and our people. For the fear of death caused a panic that spread throughout all the city; the hand of God was very heavy there. |
|
12 А ті люди, хто не повмира́в, були вдарені боля́чками, — і зойк міста підня́вся до неба! |
12 And the men who did not die were smitten with the boils; and the cry of the city went up to heaven. |